лёд

лід (р. льоду, зап. леду, мн. ч. льоди) крига. [По-під льодом геть загуркотіло (Шевч.). Ой не стій на льоду, бо провалишся (Пісня). Тричі крига замерзала, тричі розтавала (Шевч.). Холодний, як крига (Приказка)]. Тонкий лёд - тонкий лід, прильодок (-дку). Лёд бесснежный - голощік (-щоку). [На Дніпрі голощік, - волами не проїдеш, хіба конякою (Золотон.)]. Лёд из слежавшегося снега - натоптень (-тня) (Сл. Гр.). Лёд прибрежный (забережник) - забережень (-жня) [Річка ще не замерзла, а забережні вже є (Міуськ.)]. Лёд на ветвях (при гололедице) - ожеледець (-дця). Лёд искусственный - роблений лід, роблена крига. Лёд наносный - крига нагінна (прибула). Лёд тронулся - крига скресла, лід скрес. [Скоро оце крига скресла, Катря вже й веснянки заспівала (М. Вовч.)]. Лёд ломается, взломался - зламало кригу, тріснула крига. Лёд идёт, пошёл - лід рушає (рушив), крига йде (пішла). Лёд встал на реке - річка замерзла, річка взялася кригою. Покрываться, -крыться -дом - братися (взятися) кригою, (слегка) зашерхати, зашерхнути, (о мн.) позашерхати, (едва) пришерхати, пришерхнути, (о мн.) попришерхати, (без снега) братися (взятися) голощоком; срвн. Замерзать, Обмерзать. [Морозець маленький був, - надворі трохи пришерхло (Лохв.). Земля у цю осінь узялася голощоком (Полт.)]. Окованный льдом - кригою окутий. [І вам слава, сині гори, кригою окуті (Шевч.)]. Лёд тает - крига (лід) тане (розтає). [Крига на Дунаї розтала так, що рушила вже йти (Мартин.). Незабаром у льодовні ввесь лід розтане (Полт.)]. Колоть лёд для ледника - рубати лід для (до) льодовні. Провалиться на льду - провалитися, завалитися, заломитися на льоду. [Серед ставу заломився на тонкім леду (Руданськ.). Ой не ходи по льоду, бо завалишся (Пісня)]. Вода со льдом - вода з льодом. Воды на льду - води на льоду. Бьётся как рыба об лёд - б'ється як риба об лід. Идёт точно по льду - іде як неживий. На языке мёд, а в сердце лёд - на язиці мід, а під язиком лід (Номис). У скупого и в крещенье льду не выпросить - щедрий, - серед зими снігу не випросиш! (Номис). Злоба что лёд, до тепла живёт - і лихе серце на сонці тане. Под кем лёд трещит, а под нами ломится - кому лиха вщерть, а нам з наспою. Схватилась мачеха о пасынке, когда лёд прошёл - згадала баба дівера, що хороший був; згадала баба, як дівувала (Приказки). Надейся на него, как на вешний лёд - покладайся на його, як на торішній сніг. Кататься по льду на коньках - бігати (кататися) по льоду на ковзанах (лижвах). Разбить (сломать) лёд - проломити кригу, зробити перший крок. Страна вечных льдов - країна вічних льодів, пральодів. Льды материковые, пловучие - льоди суходільні, льоди мандрівні.

* * *

лід, род. п. льо́ду, кри́га

\лёд тро́нулся — кри́га пішла́ (ру́шила, скре́сла), лід пішо́в (ру́шив)